Держава має створити умови для зростання середнього класу

Завдання держави в наступному році - створити умови для зростання середнього класу.

Таку думку висловив директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування, завідувач кафедри публічної політики та політичної аналітики НАДУ при Президентові України, доктор політичних наук, професор Сергій Телешун під час круглого столу в Укрінформі на тему «Україна-2021: виклики та загрози».

«Середній клас змінив свою структуру на фактично від 78-ми до 92%. Держава без середнього класу неспроможна виконувати закон. Тобто завдання в 2021 році – це створити умови для зростання середнього класу. На сьогодні хто такий середній клас? Це той, хто може вижити і знайти фінансові можливості для інвестиційного розвитку своєї сім’ї і майбутнього в цій державі. Вони виконують закон, вони не виїдуть за кордон, вони підуть в армію, вони достатньо консервативні. І виникає питання: чи будемо жити за законом? Доти, доки треба виживати в бідній країні, боротьба з корупцією має велику перспективу, а право має будуватись якраз на середньому класі, який зацікавлений в правовій державі, бо в нього занадто мало грошей, щоб впливати на політику», - зазначив Телешун.

Водночас експерт зауважив, що за останніх два-три роки змінилась парадигма ієрархії публічних інтересів в Україні.

«Пам’ятаєте, на першому місці була війна, на другому – бідність і так далі. На сьогодні – увага! - називаються десакралізація, деградація соціальної безпеки громадян і ефективності держави. Тобто сьогодні система управління більш міфологізована, ніж ідеологізована. Більшість громадян не розуміє свого місця в цій системі. Тобто втрачений баланс сервісної відповідальності громадянина перед державою і держави перед громадянином», - сказав Телешун.

Щодо безпекового питання він зауважив, що вже 6 років триває війна, а «громадянин втратив безпекову складову свого відчуття в цій державі».

«Перше, він не розуміє поведінку держави, не розуміє політику політичного класу, він не розуміє своїх соціальних перспектив, ось чому підвищилась міграція... Друге – це питання функціоналу держави. На сьогоднішній день громадянин як платник податків питає: куди йдуть наші податки? Якщо громадянин не знає, куди він платить податки, значить, неефективно політичний клас виконує свої функціональні повноваження», - зазначив експерт.

Він додав, що третім питанням є війна, питання розуміння, що далі робити. Тенденція Придністров’я, замороження конфлікту, створення довгострокового періоду невирішення питань, що породжує невпевненість. Наступні – це питання внутрішні. Зокрема, питання пандемії як наслідку неефективного управління.

Аналітичні центри мають стати партнерами держави у розробці стратегії її розвитку

 

Найкращі фахові експерти та аналітичні центри мають стати партнерами держави у вироблені стратегії її розвитку та прийнятті рішень. На цьому наголосив доктор політичних наук, професор, директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування, завідувач кафедри публічної політичної та політичної аналітики НАДУ при Президентові України Сергій Телешун під час круглого столу в Укрінформі на тему «Україна-2021: виклики та загрози».

«Що стосується сучасного періоду – великий інформаційний хайп, велика кількість фейків, недостовірної інформації (я це називаю періодом перехідного інтелектуально-розумового сприйняття реальності, яка часто підміняється бажаннями), велика кількість так званих ескорт-експертів, політиків, громадських діячів, активістів, ретрансляторів, лобістів, політтехнологів. І вони, на жаль, якоюсь мірою вихолостили таке розуміння, як експерт у первинному розумінні цього слова. Експерт в перекладі з латинської – людина, що має соціальний бекграунд, що реалізувала свій проєкт, який змінив соціальне життя на краще і може запропонувати механізм іншим», - сказав Телешун. 

За його словами, він запропонував кожного року, наприкінці року, збирати в Укрінформі найкращих фахівців-експертів. А до обговорення викликів та загроз щодо майбутнього України, сказав Телешун, підштовхнув, зокрема оприлюднений 13 грудня рейтинг Пенсильванського університету з висновком про так звані Thinking Centers, тобто мозкові центри У рейтингу назвали їх фінансування, а також їх перспективи в житті держави. «Вони підрахували, що тільки за один рік аналітичний центр без зовнішнього втручання, тобто з боку держави, бізнесу, громадянського суспільства, профінансувався в 1 мільярд доларів. І вони проаналізували, хто за ним стоїть – за грошима і фінансуванням, і дійшли висновку, що тільки 70% працюють на інтереси власної держави», - зауважив Телешун. 

Він звернув увагу, що «науковці, експерти в реальному сенсі цього слова можуть насправді змінювати цю державу, в якій ми живемо». «Ми максимально намагались уникати політичної і лобістсько-корпоративної зацикленості і зупинитись не на описовості, а насправді, можливо, на дискусійних, але речах, які будуть цікаві всім зрізам суспільства. І, можливо, ми будемо продовжувати обговорювати запрошення тих, хто на нас дивиться, тих, які від нас залежать, і тих, які хочуть від нас бачити майбутнє», - заявив Телешун.