7 червня 2018 року в Національній академії відбувся круглий стіл “Майбутнє Криму в контексті міжнародної безпеки: українські реалії”.
У заході взяли участь президент Національної академії Василь Куйбіда, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Олег Трохіменко, координатор Таврійської гуманітарної платформи, науковий співробітник НДІ українознавства Міністерства освіти і науки України Андрій Іванець, науковий співробітник Центру славістичних та євразійських досліджень університету Хоккайдо Хідея Мацудзакі, науково-педагогічні працівники, слухачі, аспіранти та докторанти Національної академії.
Круглий стіл, організований кафедрою публічної політики та політичної аналітики Національної академії, присвячено 74-й річниці депортації кримськотатарського народу та у зв’язку з анексією Криму Російською Федерацією у 2014 р.
Відкриваючи роботу науково-комунікативного зібрання, Сергій Телешун, завідувач кафедри публічної політики та політичної аналітики Національної академії зазначив, що на початку 2014 року вперше з часів Другої світової війни відбулась безпрецедентна не лише для україно-російських двосторонніх відносин, а й для післявоєнного світового порядку загалом подія – окупація Росією Криму, яка згодом трансформувалась у анексію – протиправне насильницьке приєднання цієї частини території України до РФ. Анексія Криму спричинила низку наслідків, що стали вкрай негативними для сучасної системи міжнародного права й міжнародних відносин і стосуються не лише європейського регіону, а й світу загалом. Цим обумовлена актуальність тематики заходу.
Президент Національної академії у своєму виступі акцентував увагу на необхідності аналізу помилок, які призвели до тимчасової окупації і анексії території Автономної Республіки Крим. Сьогодні окупаційна влада проводить політику знищення ознак національної ідентичності корінних народів Криму, українців, які проживають на території Криму.
Комплексність державної політики України щодо майбутнього Криму через заходи, проекти, програми сприятимуть реінтеграції в Україну Автономної Республіки Крим. За словами президента Національної академії, ми повинні робити усе для того, щоб українці, які проживають у Криму, не залежно від їх етнічного походження, відчували, що вони також є частиною УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців Олег Трохіменко у своєму виступі порушив питання прав і свобод кримськотатарського народу, акцентуючи, що використання українських та кримськотатарських символів стали причиною загрози для життя та здоров’я мешканців Криму з боку російської влади. Окрім того, Олег Трохіменко підкреслив необхідність розробки та реалізації соціальних програм для громадян України, які вимушено залишили тимчасово окуповану територію АРК.
У ході виступу Хідея Мацудзакі зауважив, що на міжнародному рівні пріоритетною залишається підтримка міжнародною спільнотою та окремими державами територіальної цілісності України.
Координатор Таврійської гуманітарної платформи, науковий співробітник НДІ українознавства Міністерства освіти і науки України Андрій Іванець підкреслив, що у 2014 році стався «підрив» світового порядку. Держава, яка виступала одним із гарантів безпеки нашої держави, її територіальної цілісності, відповідно до положення Будапештського меморандуму, – його порушила. Тому Україні дипломатичних інструментів повернення півострова не достатньо. Після деокупації, на думку Андрія Іванця, Криму потрібен буде такий статус, що забезпечить права громадян України, гарантуватиме територіальну цілісність держави, дасть змогу максимально захистити інтереси українців і кримських татар, які несуть найбільші втрати від окупації. Але головне – відновити територіальну цілісність.
На думку професора кафедри публічної політики та політичної аналітики Національної академії Олександра Пухкала, через проведення вдалих державно-управлінських реформ, які призведуть до покращення соціально-економічного становища українців, – зменшиться соціальна напруга до України з боку людей, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Усі присутні дійшли згоди в тому, що для України першочерговим стратегічним завданням є відновлення територіальної цілісності країни та цілісності демократичних інститутів на всій її території, єдність української нації, формувaння зaгaльнонaцiонaльної ідентичності, згуртованості всіх громадян України і всіх регіонів України, реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення. Для вирішення цих завдань в першу чергу необхідно створити ефективну інформаційну політику Української держави.
У ході роботи науково-комунікативного заходу учасники обговорили питання окупації та анексії Криму Російською Федерацією у 2014 році як акту агресії; державної політики України щодо Криму в контексті міжнародної безпеки. Учасниками також було порушено питання наслідків окупації та незаконної анексії Криму Російською Федерацією для України і світової спільноти; прав людини (громадянських, політичних, соціальних) в Україні, анексованому Криму, на окупованих територіях Донецької і Луганської областей.
За результатами обговорення учасники круглого столу виробили та ухвалили рекомендації органам державної влади щодо тимчасової окупації та анексії території Автономної Республіки Крим в контексті міжнародної безпеки.
