У суботу 18 червня, у
переддень великого православного свята Трійці, колектив кафедри політичної
аналітики і прогнозування НАДУ при Президентові України в межах програми
науково-практичного семінару “Витоки української державності у
17-18 сторіччях” відвідав місто Батурин, що на Чернігівщині. Батурин відіграв
значну роль в історії України у 1669-1708 та 1750-1764 роках як столиця
української козацької держави Гетьманщини (з 1699 р. - Лівобережної України),
як центр політичного життя Гетьманщини.
Батурин, будучи
впродовж 53 років резиденцією таких визначних гетьманів як Дем’ян Многогрішний,
Іван Самойлович, Іван Мазепа та Кирило Розумовський, ввійшов в історію як місто
героїчної військової звитяги українського народу, як перша «колиска» ідеї
незалежності України. Батурин вписав багато славних сторінок в українську історію.
Тут були і часи перемог, і часи трагедій, часи неоднозначності та
парадоксальності формування традицій української державності. Будучи одним з
найбагатших на історичну пам’ять регіонів України чернігівське Присеймів’я
залишило на свої пагорбах дух патріотизму і незламності українського козацтва, ефективного
гетьманського правління і передає з минувшини, в наші часи, важливі
державотворчі витоки українського народу. Без знання історичних сторінок
Батурина важко зрозуміти позицію нинішніх українців. Взаємини України з Росією,
а вони, на жаль, були в ті часи найчастіше драматичні і, як не прикро, є такими
і сьогодні, тому що пріоритет сили і жорстокий стиль продовжують домінувати у
політиці сусідів.
Безперечно, однією із перлин і життєдайним духовним джерелом України без
перебільшення є Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська
столиця». «Гетьманська столиця» - це комплекс безцінних пам’яток
історії, архітектури, культури, археології і природи: палацово-парковий
ансамбль К.Розумовського, Будинок генерального судді В.Кочубея, Музей
археології Батурина, Воскресенська церква-усипальниця гетьмана
К.Розумовського, парк «Кочубеївський», Миколо-Крупицький монастир,
Цитадель Батуринської фортеці, Пам’ятник жертвам Батуринської
трагедії 1708 року, Могила П.І.Прокоповича - основоположника
вітчизняної науки про бджільництво, винахідника рамкового вулика, інші. З
більшістю цих пам’яток ми ознайомилися з великою зацікавленістю. На завершення
вшанували пам’ять жертв Батуринської трагедії, поклавши квіти до Пам’ятного Хреста.
Завдячуючи
професійно підготовленим та науково насиченим екскурсійним програмам, що були
проведені місцевими талановитими істориками (окрема подяка пані Наталії та пані
Аліні) викладачі нашої кафедри розширили свої знання з приводу культурно-історичної
та державно-управлінської спадщини Лівобережної України, перейнялись автентичним
духом часів козацької держави періоду 17-18 сторічь, взяли участь в обговоренні
тогочасних державницьких реформ та причин поразки Батурина в 1708 році та
ліквідації Гетьманщини в 1764 році.
На при кінці заходу в історичній
свідомості колег відчувались змішані враження: велич української історії, злети
та прорахунки у становленні та розвитку власної української держави, місцями
паралелі подій минулого із ситуацією в Україні сьогодні. В контексті останніх
драматичних подій у самій Україні і навколо неї, ми почасти дійшли думки про
історичну циклічність подій, одвічну проблему єдності та консолідованості
українців у захисті національних інтересів перед загрозами, зовнішніми та
внутрішніми викликами.
Висловлюємо окрему подяку шановному
професору Олександру Григоровичу Пухкалу, одному з фундаторів НІКЗ «Гетьманська
столиця», який став ініціатором і модератором нашого виїзного
науково-практичного семінару “Витоки української державності у 17-18
сторіччях”.
