Сучасні українські реалії: погляд з Європи.

Саух Юрій Петрович, 

кандидат філософських наук, доцент,

доцент кафедри 

політичної аналітики і прогнозування

НАДУ при Президентові України

Проблематика з приводу ситуації, що склалась в Україні продовжує залишатись однієї з найактуальніших в межах дискусій щодо майбутнього європейського простору. Незважаючи на неоднорідність позицій серед представників країн членів ЄС щодо України, ми констатуємо наявність підтримки і симпатій серед наших європейських партнерів з приводу дотримання нами вибору європейського вектору інтеграції. Особливе місце тут необхідно відвести нашим німецьким колегам, які в рамках німецько-української школи управління (GUSG e.V) у тісній співпраці із професорсько-викладацьким складом Національної академії управління при Президентові України ініціювали проведення Другої модульної конференції, а також першого дидактичного семінару, з розробки бакалаврської програми з публічного управління та адміністрування.

З 23 травня по 01 червня 2016 року (м. Київ та м. Берлін) відбувався процес розробки проекту програми спільної українсько-німецької робочої групи фахівців у сфері публічного управління та адміністрування. В ході наукових дискусій учасники розглянули зміст і структуру наступних навчальних модулів бакалаврської програми: «Вступ до публічного управління, публічного адміністрування та наукової роботи», «Політична і правова система», «Основи суспільствознавства», «Основи економіки», «Математичні методи публічного адміністрування та управління», «Конституційне право», «Система публічного адміністрування», «Основи суспільствознавства II», «Інформація, технології та документація», «Управління та управлінська економіка», «Принципи та етика публічного управління та публічного адміністрування (включно з європейськими цінностями)», «Національна та громадська безпека», «Європеїзація, інтернаціоналізація і глобалізація (правові та інституційні основи)», «Вступ до публічних фінансів», «Методи дослідження і статистика», «Адміністративне право», «Місцеве самоврядування (законодавство і управління)», «Регіональна організація публічного адміністрування та регіональний розвиток», «Теорія організації», «Бюджетування в публічних організаціях». Враховуючи європейський і безпосередньо німецький досвід підготовки службовців для сфери публічного управління і адміністрування українська сторона активно відстоювала позицію специфіки політико-управлінських та політико-владних реалій, що склались в Україні за роки незалежності. За результатами багатоденної роботи спільна українсько-німецька робоча група підготувала оригінальну структуру навчальних модулів бакалаврської програми із публічного управління та адміністрування, за якою вже наступного навчального року будуть навчатись майбутні державні службовці у Дніпропетровському, Львівському Одеському, Харківському регіональних інститутах державного управління.

Окрім того, в ході професійного спілкування з німецькими колегами не оминули дискусій пов’язаних із процесами глобального та регіонального рівнів перспектив розвитку ЄС, ситуації на Близькому Сході, агресивно-експансивної поведінки Російської Федерації, а також питання України.

З одного боку, наші європейські партнери продовжують підтримувати українську сторону у питаннях реформи системи державного управління, трансформації соціальної та політичної системи країни, протистоянні зовнішній агресії, а з другого все частіше висловлюють своє занепокоєння, місцями відверту критику в контексті не виконання у повному обсязі зобов’язань даних Україною міжнародній спільноті.

Не дивлячись на те, що ми залишаємось бути стратегічним партнером Європейського Союзу від нас очікують більш рішучих і кардинальних дій. Європейські експерти наголошують на необхідності невідкладної модернізації системи управління, створення нового соціального договору, підвищення конкурентності суспільно-політичних моделей розвитку та ефективності технологій протидії геополітичним опонентам. На думку західних колег в Україні існує особливий гібридний тип світоглядного розколу українського суспільства, який в умовах зовнішньої воєнної інтервенції підсилює відцентрові та фрагментуючі деструктивні процеси в соціумі. Саме цей аспект привертає особливу увагу в Європі, як один із найзагрозливіших для розвитку української державності, а зростання ролі інститутів громадянського суспільства в Україні вимагає від українського політичного класу застосування нових принципів комунікації та безпосередньої залученості громадян до прийняття спільних політико-управлінських рішень.

У світлі цих тенденцій, на думку німецьких фахівців, саме концепція публічної політики, публічного управління і адміністрування безперечно може стати найбільш ефективним способом виходу країни зі складної соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації.

Подібні думки знаходимо і серед значної кількості авторитетних українських науковців та експертів. Так, на думку професора, д. політ.н., С.О. Телешуна особливістю вітчизняних політичних процесів є значне зростання вимог, які суспільство пред’являє політичній системі. В ситуації, коли органи державної влади не здатні реагувати на існуючі запити, держава все частіше починає перекладати деякі функції на інших недержавних акторів (взяти, для прикладу, сферу надання соціальних послуг). Тенденція, яка відображає, що недержавні актори все активніше включаються у процеси вироблення політики, спрямованої на забезпечення суспільних інтересів і задач, стає дедалі відчутною.

На сьогодні необхідність масштабних реформ стає для України життєво необхідною. Багато в чому це залежить від активної позиції лідерів громадської думки, аналітиків, науковців, усіх тих, хто так чи інакше здатен стояти в авангарді просування новітніх реформістських трендів. Особливо, за підтримки наших європейських партнерів Україна має серйозні потенційні можливості до системного прориву та переходу до сучасних методів управління.