Концерт з нагоди фіналу українського етапу XIV-го Міжнародного фестивалю мов та культур

 

22 квітня у Києві відбувся концерт з нагоди фіналу українського етапу XIV-го Міжнародного фестивалю мов та культур

В українській столиці – місті Києві – відбувся урочистий захід з нагоди фіналу українського етапу XIV-го Міжнародного фестивалю мов та культур. Гості виявили великий інтерес до гала-концерту, що пройшов в Українському домі. Шоу, яке сотням присутніх довелося дивитися стоячи через величезну кількість відвідувачів, завоювало велику прихильність глядачів. У межах шоу-програми, яка розпочалася з виконання Гімну України та виступу музикантів, що грали на барабанах, юні артисти співали пісні й декламували поезії трьома мовами, а саме українською, англійською і турецькою. Учасники святкової програми продемонстрували гостям різноманітні танцювальні номери, що презентували культури різних країн світу. Незабутні враження на присутніх справили виступи під назвами «Кольори світу», «Перлина України» та «Кавказ». Учениця школи «Dream School» Юліана Василевська та представниця Міжнародної школи «Меридіан» Анна Трінчер сповнили зал неймовірною енергетикою.

 

На урочисту церемонію завітали, зокрема, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки Лілія Гриневич, заступник Міністра культури України Ростислав Карандєєв, заступник Міністра молоді та спорту України Ярослав Войтович, заступник голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко, директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко, Посол Пакистану Атхар Аббас, заступник голови Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Віктор Смирнов, директор Інституту державної служби і місцевого самоуправління Національної академії державного управління при Президенті України, голова опікунської ради Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» Сергій Телешун та професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, голова установчої ради Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» Володимир Сергійчук.

До участі в українському етапі Міжнародного фестивалю мов та культур долучилися тисячі конкурсантів із понад 100 навчальних закладів. Цього року Фестиваль культур та ярмарок, приурочені до цього свята, відбудуться 22 квітня в Українському домі. Сьогодні масштабне дійство, початок якому поклала Міжнародна олімпіада з турецької мови, що проходить у десятках країн світу, організовується у 170 державах під слоганом «Кольори світу». У кожній країні проводяться власні відбори, внаслідок яких визначаються фіналісти Фестивалю. Цьогоріч 14 конкурсантів із України презентували нашу державу у 14 різних країнах. Гала-концерти з нагоди Фестивалю пройшли у 40 державах світу. 

Шановні друзі!

З прийдешніми святами Вас!

Незалежно від віросповідань, етнічних і політичних уподобань бажаємо щастя, здоров’я та успіхів Вам і Вашим сім’ям! Хай буде наша держава єдиною конкурентною і процвітаючою! 

Колектив «В.О.» та «Р.на З.»

Кафедра політичної аналітики і прогнозування відзначила перше десятиріччя!

14 квітня 2016 року в Національній академії державного управління при Президентові України відбувся міжкафедральний семінар "Особливості реформи системи державного управління в контексті розвитку інфраструктури України", присвячений десятиріччю створення кафедри політичної аналітики і прогнозування.

В роботі семінару взяли участь науково-педагогічні працівники, докторанти, аспіранти, слухачі Національної академії, представники громадськості та органів місцевого самоврядування.

Відкрив захід директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування Національної академії при Президентові України, завідувач кафедри політичної аналітики і прогнозування, доктор політичних наук, професор Сергій Олександрович Телешун. У вітальному слові директор Інституту зазначив, що новітня історія України характеризується повномасштабними реформами системи державного управління, зокрема, реформою місцевого самоврядування, децентралізацією та деконцентрацією влади, реформою державної служби. Відбувається активна фаза переходу до нових типів управління політичними, соціальними та економічними процесами. Одне з центральних місць в процесах трансформації України відводиться переходу до публічного тренду управління. Публічна політика та управління стають невід’ємними складовими державно-управлінських змін в Україні.

З науковою доповіддю виступив Пухкал Олександр Григорович, професор кафедри політичної аналітики і прогнозування, доктор наук з державного управління, професор, який звернув увагу на необхідності налагодження ефективної інфраструктурної організації роботи територіальних об’єднань громад на низових функціональних рівнях, особливо у сільській місцевості.

До обговорення долучився Сороко Володимир Миколайович, начальник управління з навчальної роботи Національної академії, професор кафедри державної служби та кадрової політики, кандидат технічних наук, доцент, який акцентував увагу на необхідності підвищення рівня надання управлінських послуг та підвищенні управлінської відповідальності. Володимир Миколайович Вакуленко, завідувач кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом, кандидат наук з державного управління, доцент, у своєму виступі звернув увагу на проблемі, що стосується активності громадян в процесах самоорганізації життя територіальних об’єднань громад.

Комов Віталій Володимирович, громадський діяч, депутат Київської міської ради багатьох скликань зазначив, що громадяни повинні активно долучатися до процесів співуправління життям громад.

Представники органів місцевого самоврядування Київської та Івано-Франківської областей, безпосередньо в контексті практичної площини, озвучили проблеми, загрози та виклики з якими зіткнулись громади сьогодні.

Підводячи підсумки, Сергій Олександрович Телешун звернув увагу на потенційні можливості реформ у сфері державного управління, зокрема, інфраструктурних, що безпосередньо пов'язані з необхідністю професійного і конструктивного діалогу між науковцями, народними депутатами, державними управлінцями, громадськими діячами та усіма зацікавленими сторонами з приводу проведення якісних змін.

“Не потони в інформаційному дощі”: тренінг з медіа грамотності громадян

14 квітня 2016 року в дистанційному центрі Національної академії при Президентові України відбувся тренінг з медіа грамотності громадян “Не потони в інформаційному дощі”, організований до десятиріччя створення кафедри політичної аналітики і прогнозування.

Тренером заходу виступила Елеонора Гуськова, тележурналіст філії НТКУ «Херсонська регіональна дирекція «Скіфія», аспірант кафедри політичної аналітики і прогнозування Національної академії.

Мета тренінгу - отримання базових знань у сфері медіа, ознайомлення цільової аудиторії з найрозповсюдженішими видами маніпуляцій і пропаганди, оволодіння основними інструментами перевірки інформації, формування навичок критичного мислення.

 

 

Події, що останнім часом відбуваються в Україні, стали центральними темами в провідних мас-медіа різних країн. У цьому потоці інформації та новин також можна побачити маніпуляції, пропаганду і неправдиву інформацію (фейки), які часом, буває, досить важко розпізнати без основних навиків і знань з медіаграмотності. Ми, як громадяни, опинилися в центрі цієї інформаційної війни і наше завдання - навчитися протистояти пропаганді і не підпадати під її вплив.

 

ФАХІВЦІ-ЕКСПЕРТИ ОБГОВОРИЛИ РОЗРОБЛЕНУ У НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ ОСВІТНЮ ПРОГРАМУ МАГІСТЕРСЬКОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ГАЛУЗІ ЗНАНЬ «УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ»

7 квітня 2016 року в Національній академії на науково-експертному рівні відбулося обговорення освітньої програми другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань «Управління та адміністрування», яку представили науково-педагогічні працівники академії під час засідання спільної групи Національної академії і Національного агентства України з питань державної служби з розроблення проектів стандартів вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». У нараді взяли участь президент Національної академії Юрій Ковбасюк, Голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко, віце-президент Національної академії Марина Білинська, керівники магістерських програм за спеціальністю «Державна служба», а також представники громадянського суспільства.

Науково-експертне зібрання відкрив президент Національної академії Юрій Ковбасюк. Він охарактеризував проведені в академії організаційні заходи,  які спрямовувались на розробку проекту стандарту вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» у контексті реалізації Закону України «Про вищу освіту». Дане засідання, за словами керівника навчального закладу, присвячене обговоренню нормативної складової освітньої програми підготовки магістрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», а також розгляду семи нормативних дисциплін, зокрема «Публічна політика», «Право в публічному управлінні», «Стратегічне управління», «Економіка та врядування», «Публічна служба», «Євроінтеграція, міжнародне публічне управління та безпека», «Публічна комунікація і ділова мова в публічному управлінні», що були розроблені науково-педагогічними працівниками Національної академії.

Голова Нацдержслужби України Костянтин Ващенко акцентував, що у Законі України «Про державну службу» закладено новий зміст, підходи до підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, що сприятимуть підвищенню рівня професійної компетентності державних службовців.

Презентуючи основні підходи та вимоги до освітньої програми магістерської підготовки за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», віце-президент Національної академії Марина Білинська підкреслила, що в основу розробки програми покладений досвід 17 університетів світу. Ця програма включає нормативну частину, обсяг якої складає 32 кредити, варіативну – 40 кредитів, стажування в органах державної влади та органах місцевого самоврядування – 8 кредитів, підготовку магістерської роботи – 8 кредитів та підсумкову державну атестацію – 2 кредити. Наразі робочою групою фахівців опрацьовується варіативна складова освітньої програми.

Місія спеціальності «Публічне управління та адміністрування», за словами Марини Білинської, полягає у професійній підготовці висококваліфікованих, відповідальних кадрів для публічного управління, спроможних розробляти, аналізувати і реалізовувати державну політику, творчо, ефективно й результативно виконувати управлінські функції та надавати адміністративні послуги, сприяти інноваційним процесам у суспільстві з метою утвердження соціальної справедливості, демократії, забезпечення прав і свобод людини, сталого розвитку на основі світових та європейських стандартів.

Нормативні частини семи дисциплін «Публічна політика», «Право в публічному управлінні», «Стратегічне управління», «Економіка та врядування», «Публічна служба», «Євроінтеграція, міжнародне публічне управління та безпека», «Публічна комунікація і ділова мова в публічному управлінні» представили завідувачі кафедр та науково-педагогічні працівники навчального закладу – Сергій Телешун, Світлана Дубенко, Світлана Хаджирадєва, Володимир Бодров, Тетяна Василевська, Григорій Ситник, Марина Білинська. Вони ознайомили учасників наради з метою дисципліни, її структурою, а також ключовими компетентностями слухача, що будуть здобуті під час навчання.

Учасники акцентували на необхідності удосконалення навчальної складової освітньої програми другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань «Управління та адміністрування» у контексті модернізації законодавства про державну службу.

 

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ У НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ

 

9 квітня 2016 року в Національній академії державного управління при Президентові України відбувся День відкритих дверей. У стінах Національної академії зібралося близько 200 потенційних слухачів, які виявили бажання ознайомитись із навчальним закладом. Гості Національної академії мали нагоду ознайомитись із особливостями організації навчального процесу у навчальному закладі, умовами навчання, поспілкувались із президентом Національної академії Юрієм Ковбасюком, віце-президентом Мариною Білинською, директором Інституту вищих керівних кадрів Андрієм Семенченком, директором Інституту "Вища школа державного управління" Сергієм Романюком, директором Інституту державної служби та місцевого самоврядування Сергієм Телешуном, відповідальним секретарем приймальної комісії Віктором Козаковим, завідувачами кафедр і науково-педагогічними працівниками, слухачами та випускниками академії.

 

У вступному слові до гостей Юрій Ковбасюк розповів про місію, структуру, інтеграцію Національної академії у міжнародний освітній простір, можливості отримання подвійних дипломів, а також стажування в органах державної влади й інституціях країн Європейського Союзу. Особливу увагу присутніх Юрій Васильович зосередив на питаннях адаптації магістерської програми «Публічне управління та адміністрування» до вимог нового законодавства у сфері державної служби. За словами президента академії, фахова підготовка магістрів за новою спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" спрямована на підготовку управлінця, здатного забезпечити європейський рівень адміністративних послуг.

Про діяльність, напрями, особливості навчання в навчально-наукових інститутах гостям презентували директори інститутів Національної академії: Сергій Телешун, Сергій Романюк, Андрій Семенченко, які розповіли про особливості навчання за новою спеціальністю «Публічне управління та адміністрування»

Детально ознайомитись із спеціальностями галузі «Управління та адміністрування», а також поспілкуватися із завідувачами кафедр, науковими і науково-педагогічними працівниками, слухачами, аспірантами та докторантами академії майбутні абітурієнти мали можливість також під час виставок-презентацій кафедр Національної академії.

Кожен, хто виявив бажання, мав можливість випробувати свої сили та пройти пробне комп’ютерне тестування із державно-управлінських, політико-правових, соціально-економічних, історико-культурних питань та іноземної мови.

Візит до Житомиру 31.03.2016

31березня 2016 року, професори Олександр Пухкал і Микола Стадник з кафедри політичної аналітики і прогнозування Національної академії державного управління при Президентові України, за дорученням завідувача кафедри професора Телешуна С.О. та на запрошення Голови обласної ради Лабунської А.В.,  відвідали Житомирщину.

Представники Національної академії взяли участь у роботі четвертої сесії обласної ради, де професор Олександр Пухкал виступив перед політико-управлінською елітою області: депутатами обласної ради, головами державних районних адміністрацій, головами районних рад, керівниками ОДА і територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади та ін. В своєму виступі він наголосив на ключовій ролі спеціально підготовлених для публічної служби фахівців-управлінців у здійсненні системних реформ в Україні, зокрема таких як децентралізації влади, реформи публічної адміністрації та місцевого самоврядування. Олександр Пухкал повідомив, що з метою кадрового забезпечення цих реформ в Національній академії завершується розробка нової магістерської програми за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» і запросив бажаючих здобути її  до навчання в академії.  

О.Г.Пухкал і М.М.Стадник провели перемовини з питань підготовки кадрів з головою Житомирської обласної державної адміністрації Сергієм Машковським та з головою Житомирської обласної ради Анжелікою Лабунською. Представники Національної академії виступили перед слухачами Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій Житомирської ОДА та обласної ради (директор Тетяна Булич). Відбувся обмін думками з питань пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку країни, ролі децентралізації й деконцентрації в реформуванні системи публічного управління, завдань які ставляться у цих умовах перед органами державної влади. При цьому особливий наголос був зроблений на необхідності отримання сучасної європейської освіти в системі державного управління.

Цікавою також була зустріч з апаратом Житомирської міської ради та представниками районних рад, де було зосереджено увагу на необхідність кваліфікаційної підготовки зі спеціальності публічне управління та адміністрування. На завершення візиту, О.Пухкал та М.Стадник виступили в програмі «Відкрита студія» обласного телеканалу, де обговорили причини сучасної політичної кризи в Україні та шляхи її подолання з місцевими політологами та громадськими діячами.

О. Пухкал, М.Стадник 

Міжнародна наукова конференція «Діалог цивілізацій: виклики ХХІ ст.»

 

          31 березня 2016 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Діалог цивілізацій: виклики ХХІ ст.». Співорганізаторами заходу виступили Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Житомирський державний університет ім. І. Франка, Українсько-турецький культурний центр «Сяйво» та Асоціація політичних наук України.
          Конференцію було присвячено аналізу динаміки, тенденцій та закономірностей сучасного етапу цивілізаційного розвитку, визначенню його ризиків і загроз, а також – можливих способів їх подолання.
          Серед ключових проблем наукової дискусії – осмислення причин і наслідків сучасної цивілізаційної кризи, пошук ефективних шляхів суспільних трансформацій в умовах зміни цивілізаційної парадигми політичного розвитку України.
          Участь у роботі конференції взяли вітчизняні та зарубіжні науковці, дипломати, працівники центральних органів виконавчої влади, політичні та громадські діячі.

 

 

          Зі вступним словом виступив віце-президент Національної академії наук України, академік НАН України – С. І. Пирожков 
          У своєму виступі С. І. Пирожков зазначив, що нині Україна переживає не прості часи. У контексті сучасного цивілізаційного розвитку ми маємо дбати про пошук ефективних шляхів розбудови власної держави – наголосив доповідач.
          Віце-президент НАН України висловив упевненість у тому, що Конференція сприятиме багатоаспектному аналізу сучасного стану суспільного розвитку, обговорення та обґрунтування його напрямів. Без розв’язання нагальних проблем і визначення перспектив цивілізаційного поступу нашої країни – підкреслив науковець – ми не зможемо дати об’єктивну оцінку тому, що відбувається, окреслити ефективні шляхи подолання існуючих проблем.
          С. І. Пирожков підтримав і високо оцінив ініціативу проведення Конференції, висловив упевненість у її успішній роботі.
          З вітальним словом до учасників Конференції звернувся голова правління Українсько-турецького культурного центру «Сяйво» Гьокхан Демір. 
          Пан Демір зазначив, що сучасна цивілізаційна криза вимагає всебічного наукового аналіз назрілих проблеми, подолання існуючих суперечностей, поглиблення процесу діалогу культур.
         Із доповіддю «Сучасні погляди на проблему діалогу цивілізацій» виступив директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України, президент Асоціації політичних наук України, доктор історичних наукО. О. Рафальський.

         

         Цивілізація – наголосив доповідач – більш складна структура, ніж суспільство, держава. Вона включає у себе політичні, економічні, етнічні, культурні і релігійні феномени, а також спосіб життя. Тобто, аналіз цивілізаційного розвитку має бути комплексним. Звертаючись до проблеми взаємодії між цивілізаціями, О. О. Рафальський зазначив, що такий діалог не лише можливий, але й необхідний. Водночас, нагальним є завдання подолання існуючих бар’єрів, які потребують від партнерів по цивілізаційному діалогу взаємних зусиль і компромісних, зустрічних кроків.
         Під діалогом – зазначив науковець – слід розуміти таку комунікаційну взаємодію, яка сприяє розв’язанню існуючих спільних проблем (безпеки, економіки, екології тощо) на основі принципів толерантності й збереження культурної багатоманітності світу.
         На думку доповідача, діалог цивілізацій – це рівноправна взаємодія економік, політичних систем, культур, що заснована на взаєморозумінні. Основа і мета діалогу цивілізацій – взаєморозуміння в усіх істотних для сучасної життєдіяльності аспектах – соціокультурному, аксіологічному (усвідомлення і розуміння цінностей іншої культури, партнера по діалогу), конфесійному, мовному і т. ін. Діалог цивілізацій апріорі передбачає взаємоповагу і взаємовплив різних цивілізаційних явищ і тенденцій, а також конструктивну взаємодію в інтересах людства.
         О. О. Рафальський наголосив, що орієнтація на співробітництво, на прогресивний розвиток, на невтручання у внутрішні справи інших країн, інтеграція досвіду предків і сьогоднішнього покоління, соціальна і політична справедливість у відносинах цивілізацій і країн – майбутнє світової цивілізації.
         Завідувач відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор філософських наукМ. І. Михальченко у своїй доповіді «Теоретико-методологічні проблеми аналізу діалогу цивілізацій» окреслив проблеми наукового аналізу діалогу цивілізацій. У центрі уваги науковця – зазначив доповідач – мають бути конкретні питання.
         Не варто, наголосив М. І. Михальченко, змішувати міждержавні та міжцивілізаційні конфлікти. «Світова цивілізація – це річка, що не тече прямо. Одні цивілізації виникають, інші зникають. Своєрідний цивілізаційних «вибух» стався у 1917 році, коли більшовики вирішили побудувати антитезу світовій цивілізації, що, врешті-решт, призвело до «глухого кута» цивілізаційного розвитку».
         Нині, на думку доповідача, Росія – самоізолюється й протиставляє себе всьому світу. Будь-яка цивілізація, навіть закрита японська, прямують певним шляхом. Україна нині дрейфує з євразійської у європейську цивілізацію. На думку вченого, за 25 років подолано цивілізаційну розколотість суспільства. 70% населення України зорієнтовані на Європу. Нині говорити про цивілізаційну розколотість не варто. Україна є досить стабільною державою. Мислення, розуміння світу, спосіб життя сильно різнять нашу державу від Росії.       У цивілізаційному плані українського майбутнього – продовження політики євроінтеграції, подолання внутрішнього розколу, політичної й економічної кризи, зрештою, – шлях до європейської цивілізації.
         Соціальна і політична довіра» – тема доповіді Хабібе Ільхан – доктора наук, завідувачки кафедри політології і державного управління університету ім. Сулеймана Шаха (м. Стамбул, Туреччина).

          Пані Ільхан у своїй промові торкнулася історичних відмінностей наших держав, наголосила на тому, що об’єднує наші суспільства, у чому ми різні і в чому подібні, зазначила, що сьогоднішній діалог є початком політичного діалогу, адже ми єдині у своїх мирних поглядах. На думку науковця, коли немає соціальної і політичної довіри, то немає справжньої цивілізації.
          У своїй доповіді «Виклики та загрози світовому порядкові: погляд з України» доктор політичних наук, директор Інституту державної служби і місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України С. О. Телешун зазначив, що нинішнє становище України у світі є неоднозначним. «Ми маємо визнати, що сьогодні наша держава є «диким полем» світового розподілу»

          Доповідач наголосив на неспроможності західних держав до ефективного захисту від існуючих загроз. У світі – зазначив С. О. Телешун – панує соціальна нерівність, спостерігається формування нових державних утворень, кордонів тощо. Існує загроза неконтрольованого тероризму. На сьогодні український конфлікт, на жаль, не вирішено. Науковець також зосередив свою увагу на діалозі як формі порозуміння, основи міжлюдського потенціалу.
          З доповіддю «Діалог цивілізацій у контексті глобалізації» на Конференції виступивА. О. Легчилін – заступник декана з наукової роботи факультету філософії і соціальних наук Білоруського державного університету, кандидат філософських наук (м. Мінськ, Республіка Білорусь). Науковець окреслив проблеми національного розвитку своєї країни, причини їх виникнення. Доповідачем були порушені питання економічного розмежування (наявність розриву між багатими і бідними), проблеми, що існують в освітній сфері, тенденції культурного відчуження молоді, наявність гендерного дисбалансу тощо.

          Серйозним викликом для демократичного світу визначив спробу відродження Російської імперіїВ. С. Огризко – міністр закордонних справ України (2007–2009), керівник Центру вивчення Росії.

          У своєму виступі він наголосив на небезпеці спроб відродження Російської імперії. На думку дипломата, нині починається нова ера у відносинах між країнами, тому ми маємо більш глобально і комплексно вивчати нашого північного сусіда, зважаючи на його небезпеку для нас. Доповідач наголосив, що нашим західним партнерам слід робити більш реальні кроки стосовно агресора. «На жаль, вони часто «ховають голову у пісок».
          В. С. Огризко наголосив на важливості проведення Міжнародної наукової конференції, присвяченої проблемі діалогу цивілізацій і значній ролі у процесі визначення напрямів подальшого суспільного розвитку науковців.

          У доповіді Ніязі Октем – професора факультету правознавства і філософії Університету «Фатіх», доктора наук (м. Стамбул, Туреччина) було зосереджено увагу на міжконфесійному і міжкультурному діалозі. Для того, щоб осягнути і зрозуміти релігії світу, треба зрозуміти, що вони мають об’єднуватися – і це дуже важливо.

          Ісламська релігія набувала своєї популярності поступово, починаючи цей процес ще з XI століття. Наголошено, що, на жаль, сьогодні дехто використовує релігію для досягнення своїх цілей і цим самим намагається зашкодити діалогу вільних людей. «Ми є представниками різних релігій, тому маємо краще вивчати один одного і дізнаватися більше про наші культури і країни загалом».
          Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук В. І. Сергійчук порушив низку проблем історичного характеру. Звернувся до історичних коренів нашої держави, зазначив, що у всі часи український народ мав і має свою гідність. На думку вченого, держава буде побудована, коли покладатимемося, передусім, на себе. Адже починається українське відродження з відомих дат: у 1990 – 1991 рр. – вийшов народ на площу за гідність; 2004 р. – на захист рідної землі. Майдан розбудив людей. «Ми маємо пам’ять і прагнемо кращого майбутнього», – наголосив доповідач.
         У своїй доповіді доцент факультету ортодоксальної теології і соціології релігії Бухарестського університету (м. Бухарест, Румунія), кандидат наук Лаурентіу Д. Танасе зосередив увагу на тому, наскільки сучасні релігії об’єднують чи роз’єднують суспільства, зупинився на питаннях домінантності релігій, на еволюції нинішнього суспільства, змінах у суспільній свідомості. Наголошено на необхідності всебічного аналізу викликів, які створює нова міграція з ісламських країн через війну в Сирії для Європейського Союзу.

            Ю. М. Щербак – письменник, Надзвичайний і Повноважний Посол України виголосив доповідь про позицію України в російсько-українській війні як приклад цивілізаційного вибору.

          Конференція – зазначив доповідач – відбувається в критичний для всього людства час. Сьогодні на Донбасі, в Криму, Сирії, Туреччині спостерігаються процеси, які вирішують корінне питання розвитку ХХІ століття загалом. «Варто визначитися – чи триватиме діалог, чи він продовжиться важкою артилерією, танками, гарматами, чи закінчиться миром». Зараз точиться боротьба «совєтської цивілізації» проти «євроукраїнців». Україна вибрала важливий для себе політичний напрям – балто-чорноморський. Тісне співробітництво Києва і Анкари створює своєрідні «паски» безпеки, щоб захистити Україну і Туреччину від Росії. На жаль, не всі усвідомлюють, що сьогодні Крим перетворився на ядерну фортецю і несе загрозу всьому світу.
         Калакура та М. Ф. Юрій презентували науковому зібранню нове видання Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – монографію Я. С. Калакури, О. О. Рафальського, М. Ф. Юрія «Українська культура: цивілізаційний вимір».

          Голова Спілки офіцерів України, генерал-лейтенант О. О. Скіпальський виголосив доповідь про безпекову політику України, зазначивши, що політика нашої держави донині – це вибір свого місця у європейському просторі. Починаючи з 1990 р. постало питання охорони і безпеки нашої держави. На жаль, політики тривалий час досить легковажно ставилися до проблем безпеки держави. Відбувалося недофінансування армії, виснаження Збройних сил. А самі Збройні сили тривалий час були «солодким пирогом» для окремих політиків. Росія використовувала ситуацію, що склалася у ЗС України, в державі, тому сьогодні країна перебуває в скрутному становищі. Багато в чому нинішня влада повторює ті самі помилки, що робилися донині. Лише зараз розпочинається відродження армії, усвідомлення того, який тягар лежить на нас. Але й світові варто пам’ятати: якщо впаде Україна – будуть великі проблеми, і від цього постраждає вся Європа.
          Перспективним і багатообіцяючим назвав наукову Конференцію В. І. Набруско – секретар Національної спілки журналістів України, доцент Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У своїй доповіді «Український медіа-простір в умовах трансформації суспільних відносин» доповідач зупинився на проблемах, що  існують у просторі мас-медіа, наголосивши, що вони є категорією безпеки. Нині в українських ЗМІ ми часто не спостерігаємо розуміння того, що таке пропаганда, контрпропаганда. Доповідач зупинився на актуальності ухвалення закону про мовлення в Україні.
          Ґрунтовною була доповідь М. С. Кармазіної – завідувачки відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктора політичних наук, на тему «Україна і Туреччина перед викликами міжцивілізаційного протистояння». У доповіді наведено чимало цікавих фактів з історії двох країн. Крім того, М. С. Кармазіна звернулася до проблем міжнародної безпеки: « Сьогодні Європа потерпає від вибухів – Париж, Бельгія, Анкара, проте діалог не ведеться. ... Ми не можемо, не маємо права заплющувати очі на шантаж усього світу з боку Росії». «Не можна вдавати, ніби цього не відбувається». Доповідач зупинилася на особливій ролі України і Туреччини за нинішніх умов цивілізаційного розвитку: «… і Україна, і Туреччина – не держави-гравці, це – держави-осі. Вони мають вразливе географічне положення, тому повинні бути стабільними».
          Важливо – наголосила науковець – не просто підтримувати діалог, а підтримувати один одного у спільному цивілізаційному русі.

В. М.Ткаченко – головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України, член-кореспондент НАПН України, доктор історичних наук у своєму виступі зосередив увагу на сучасних проблемах розвитку вітчизняної науки, завданнях, котрі постали перед українськими суспільствознавцями.
          Із доповіддю на тему «Ідентичність у ситуації сучасного діалогу культур і цивілізацій»виступив М. А. Козловець – завідувач кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка, доктор філософських наук.
          Завідувач Департаменту у справах релігії та національностей Міністерства культури України, кандидат філософських наук І. В. Папаяні присвятив свою доповідь аналізу сучасного стану державних етноконфесійних відносин, наголосив на необхідності змін концепції взаємодії між релігійними організаціями і державою в контексті сучасних трансформаційних процесів.
         О. К. Шевченко – провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор філософських наук у своїй доповіді зосередився на проблемах національної ідентичності. Будь-яка ідентичність – зауважив доповідач – базується на протиставленні «свої/інші». Концепт чи ідеологема цивілізації в цьому контексті потрібна для перетворення інших в «чужих» або «ворожих», тобто в саму основу визначення цивілізації.  Промовець зосередив увагу на Росії – згадав про об’єктивні передумови цивілізаційної ідентифікації у вигляді монархічної влади як станової структури суспільства та православної церкви,  як інструменту легітимації цього порядку. Проаналізував особливості масової свідомості сучасного російського суспільства.

 

         Загалом, у роботі Міжнародної наукової конференції взяли участь 63 науковців. За підсумками роботи Конференції ухвалено резолюцію.