Стадник М.М.,
доктор філософських наук, професор,
професор кафедри політичної аналітики та прогнозування,
НАДУ при Президентові України,
Заслужений працівник освіти України
Шлях від зародження європейської соціальної ідеї до загальної соціальної політики Європейського Союзу пролягав через багато років європейської історії. Подальший розвиток інтеграції та приєднання до ЄС групи держав додали проблем у соціальній сфері, зросли диференціація країн за соціально-економічними показниками, міграція робітників до індустріально розвинених центрів. Нині в ЄС багато проблем, які вимагають модернізації соціальної політики. Ще до сучасної кризи було багато областей, в яких прогрес, досягнутий в Європі, не був достатньо швидким, зокрема це стосується проблем молоді. Диспропорцію породжує невідповідність освітньої політики потребам сучасного ринку праці. Наступний серйозний виклик – безробіття молоді, яке вдвічі вище загальноєвропейського.
У 2009 р був прийнятий документ «Молодіжна стратегія ЄС: інвестування і розширення повноважень», який починається словами: «Майбутнє Європи залежить від молоді. Тим не менше, для багатьох молодих людей можливість досягти успіху в житті знаходиться під загрозою» [9, с.3].
Запропонована стратегія заснована на поєднанні двох підходів: вкладення коштів у молоде покоління і його благополуччя; наділення молодих людей більш широкими соціальними повноваженнями з метою відновлення суспільства і його цінностей. Молодіжна стратегія передбачає співробітництво країн ЄС з метою: створення більш широких можливостей для молоді; розширення доступу молоді до всіх соціальних ресурсів; зміцнення солідарності між суспільством і молодим поколінням.
Реалізувати ці цілі необхідно в різних сферах, першою з яких є освіта. ЄС приділяє освітній політиці все більше уваги. Вона визначається як частина Європейської стратегії щодо зайнятості, а цілі освітньої політики з тих пір включаються в орієнтири політики зайнятості. Якщо соціальна політика, зокрема щодо зайнятості та освіти, довгий час відігравала супутню роль для реалізації мети розвитку внутрішнього ринку ЄС, то останнім часом вона стала незалежною від неї. Однак ця незалежність поставлена в тісні програмні рамки: «першорядне значення внутрішнього ринку ЄС» замінено «першочерговим значенням конкурентоспроможності». Якщо раніше політика зайнятості та освіти ретельно перевірялися на предмет того, чи не перешкоджають вони роботі внутрішнього ринку, то сьогодні їх перевіряють передусім на предмет того, чи сприяють вони конкурентоспроможності.
У найбільш загальному плані перспективні напрямки політики ЄС відображені у стратегії «Європа 2020», для досягнення цілей якої висунуті сім магістральних ініціатив, і всі вони в тій чи іншій мірі пов’язані з молодіжною політикою. Перш за все, це відноситься до таких програм, як «Молодь у русі»:
Молодь – одна з найважливіших цільових груп на ринку праці. Масштаби проблем та причини безробіття серед молоді варіюються від однієї держави ЄС до іншої, але у більшості випадків слід виділити наступні чинники: випускники шкіл мають низький рівень кваліфікації; нестача у молоді затребуваних на ринку праці навиків та відсутність досвіду роботи; обмеженість можливостей професійної підготовки; неефективні заходи активного регулювання ринку праці. Рівень безробіття серед молоді, як правило, значно вище, ніж рівень безробіття для всіх інших вікових категорій. В червні 2015 року 4,7 мільйона молодих осіб (20,7%) були безробітними в ЄС-28, але у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року кількість безробітної молоді знизилася на 386 тис. осіб. В червні 2015 року найнижчі показники спостерігалися в Німеччині (7,1 % ), Мальті (10,0%), Естонії (10,1% у травні 2015 р.), Данії та Австрії (10,3%), а найвищі – в Греції (53,2% у квітні 2015), Іспанії (49,2%), і Хорватії (43,1% у другому кварталі 2015) [11].
Всеохоплююче зростання, проголошене Стратегією «Європа-2020», передбачає надання молодим людям більших можливостей за рахунок забезпечення високого рівня зайнятості, інвестицій в компетенції, модернізації ринків праці, систем підготовки кадрів, з тим щоб допомогти їм передбачати зміни та управляти ними і побудувати згуртоване суспільство. Заходи в рамках цього пріоритетного завдання потребують модернізації та зміцнення політики зайнятості, освіти та підготовки кадрів за рахунок збільшення участі у трудовому житті і зниження структурного безробіття, а також збільшення корпоративної соціальної відповідальності серед ділових кіл.
Провідною ініціативою Стратегії «Європа-2020» була зазначена «Програма нових умінь та робочих місць» (див рис. 2.) [12, с.18-19]. У грудні 2011 року почалася реалізація вищезгаданої ініціативи «Молодь в русі», а з часом виникла ще одна ініціатива для молоді, яка є складовою ініціативи «Молодь в русі» – «Можливості для молоді». Як і інші ініціативи ЄС у сфері зайнятості, остання ініціатива спирається на міцні партнерські відносини, закликає до узгоджених дій між владою країн-членів, представниками бізнесу, соціальними партнерами та ЄС. У рамках ініціативи «Можливості для молоді»
Рис. 2. «Програма нових умінь та робочих місць»
на найближчі роки було поставлено ряд завдань та визначені основні напрями діяльності (див рис. 3).
Було передбачено співпрацю Європейської Комісії з країнами-членами щодо репрограмування та пришвидшення реалізації спеціальних широкомасштабних програм для молоді з використанням прискореної процедури для модифікації оперативних програм, а також витрати технічної допомоги Європейського соціального фонду на підтримання створення програм учнівства.
Рис. 3. Основні завдання ініціативи «Можливості для молоді» [10, с.12-13]
Країни-члени мають надавати специфічні послуги EURES (європейський портал професійної мобільності мережі з укомплектування) та всіляко сприяти тому, щоб робочі місця у загальноєвропейській базі були успішно заповнені молодими людьми. Зокрема, програма «Твоя перша EURES робота», започаткована Європейською Комісією у 2011 p., надає доступ до 1,4 млн. вакансій; на порталі проекту зареєстровано понад 31 тис. потенційних роботодавців [13].
Ще одна флагманська ініціатива стосовно оптимізації сфери зайнятості молоді – «Порядок денний для нових кваліфікацій і робочих місць» (квітень 2012 р.) – ґрунтується на Пакеті заходів сприяння зайнятості (ПЗЗ) [14]. ПЗЗ – це рекомендації Європейської Комісії національним урядам країн-членів ЄС з чітким наголосом на створенні робочих місць і поліпшенні заходів у сфері зайнятості населення для досягнення цілей Стратегії «Європа 2020».
Разом із допоміжними документами цей пакет заходів сприяння зайнятості не лише сприяє впровадженню флагманської ініціативи «Нові кваліфікації для нових робочих місць», але через кращу синергію допомагає реалізовувати інші флагманські ініціативи, зокрема «Європейську програму дій в галузі цифрових технологій», програми «Інноваційний союз», «Молодь у русі», «Індустріальну політику в епоху глобалізації» та «Європейську платформ проти бідності та соціального відторгнення». Цей документ також показує, як можна мобілізувати фінансові ресурси ЄЄ, особливо Європейського соціального фонду, для підтримання реформ на молодіжному ринку праці та збільшення необхідних інвестицій в умовах економічного спаду.
Перша частина ППЗ «Підтримка створення робочих місць» має сприяти зростанню життєздатних видів діяльності, секторів і підприємств, особливо малих і середніх. Передбачено вживати заходів для поліпшення ситуації на ринку праці вразливих і соціально незахищених категорій населення, зокрема молоді (див. рис. 4).
У другій частині Пакета заходів сприяння зайнятості «Відновлення динаміки ринків праці» пропонуються наступні пріоритети: реформування ринків праці для забезпечення інклюзивних переходів між статусами активності та зайнятості; мобілізація всіх зацікавлених сторін до процесу реформування ринків праці, зокрема зміцнення соціального діалогу; інвестиції в освіту та підготовку кадрів у т.ч. моніторинг потреб у навичках, чітке визнання професійних навичок і кваліфікацій, покращення взаємодії між інституціями на ринку праці; стимулювання загальноєвропейського ринку праці [14, с.9-20].
Рис. 4. «Порядок денний для нових кваліфікацій і робочих місць». Перша частина ППЗ «Підтримка створення робочих місць» [14, с.5-9]
У третій частині ПЗЗ – «Розширення управління в ЄС» визначено такі пріоритети для поліпшення управління у сфері зайнятості в ЄС: доповнення національної звітності та координації багатостороннім наглядом; посилення участі соціальних партнерів; краще поєднання цілей політики та використання коштів [14, с.21-24].
Під час засідання Європейської Ради, що відбулося у Брюсселі 27-28 червня 2013 року, лідери ЄС схвалили всеохопний план боротьби проти молодіжного безробіття. Він містить пропозицію щодо пришвидшення впровадження двох механізмів стимулювання зайнятості для молоді – так званих «Ініціативи молодіжної зайнятості» та «Схеми гарантій для молоді». Планом передбачено активізацію мобільності серед молоді та залучення соціальних партнерів у розв’язання проблем молодіжного безробіття. Також лідери ЄС домовилися, що 6 млрд. євро, що були виділені на впровадження «Ініціативи молодіжної зайнятості», будуть доступними у перші два роки існування нового бюджету ЄС на 2014-2020 роки [13].
Висновки. Підводячи підсумки, слід зазначити, що розбудова «соціальної Європи» – пріоритет тривалої мети, оптимізації моделі соціального розвитку – основні серед дебатів про подальший розвиток ЄС. Сучасне покоління молодих європейців є найбільш освіченим, технічно просунутим і мобільним за всю історію, але воно ж стикається і з високими соціальними та іншими ризиками, породжуваними глобалізацією, кліматичними змінами і т.п. Безробіття серед молоді розглядається як одна з головних соціальних проблем.
Тому ЄС продовжує вживати заходів для вирішення проблеми безробіття, з яким, в даний час, стикаються мільйони європейців, звертаючи особливу увагу на тяжке становище молодих. З метою підвищення рівня працевлаштування молоді й в подальшому будуть використовуватися інновації в галузі освіти, навчальних систем і служб зайнятості. Також, одним із найважливіших напрямків соціальної політики ЄС є гарантування фундаментальних прав молодим людям, які зазнали бідність та соціальну ізоляцію, і надання їм можливості жити гідно і брати активну участь у житті суспільства.
У більшості країн ЄС розвиток та формування молодіжної політики у довгочасній перспективі стали одним з головних питань діалогу між соціальними партнерами. Однак масштаби ефективності соціального діалогу і партнерства в цій сфері на сьогодні обмежені можливостями і наявними ресурсами учасників. Вони відрізняються залежно від країни, галузі, масштабів підприємств.
Слід зазначити, що молодіжна політика країн Європейського Союзу базується на їх власному досвіді формування і реалізації такої політики. Подальші дослідження цього питання стосуються України. Варто відзначити, що в Україні як відносно молодій державі процес формування моделі державної молодіжної політики знаходиться на початкових етапах. Але, аналіз та вивчення окремих позитивних прикладів успішної реалізації молодіжної політики країн ЄС, наддасть можливість Україні розвивати свою власну модель молодіжної політики, що безумовно, сприятиме уникненню стратегічних помилок, які можуть негативно вплинути на розвиток суспільства. Тобто, відбудова української молодіжної політики має відбуватися з урахуванням досвіду функціонування найбільш ефективних заходів молодіжної політики країн Європейського Союзу, що дасть можливість виробити дієвий механізм та стратегію розвитку молодіжної громади та суспільства в цілому.
Список використаних джерел
1. Акіліна О.В. Соціальна оцінка процесу модернізації політичної системи України // Модернізація соціогуманітарного простору:історичний досвід, виклики та перспективи: збірка матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (Житомир-Винниця, 14-15 травня 2015 р.). – Житомир: Scientific Publisher, 2015. – 322 с. – С. 221-222.
7. Соціалізація відносин у сфері праці в контексті стійкого розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова, О. О. Герасименко]. – К.: КНЕУ, 2010. – 348 c.
8. Україна: на шляху до соціального залучення : Національна Доповідь про людський розвиток 2011 / [Е. Лібанова, Ю. Левенець, О. Макарова та ін.]. – К. : Незалежне видання Програми розвитку ООН в Україні, 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.undp.org.ua/files/ua_95644NHDR_2011_Ukr.pdf.
9. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Youth Opportunities Initiative, Brussels, 20.12.2011. Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved=0CCQQFjABahUKEwil1Pvqj5DHAhWEGh4KHe4oDL4&url=http%3A%2F%2Fec.europa.eu%2Fsocial%2FBlobServlet%3FdocId%3D7276%26langId%3Den&ei=Tw3BVeXwMIS1eO7RsPAL&usg=AFQjCNHI2LMiM8wpdqvGZ6ulww3mXTduKw&bvm=bv.99261572,d.ZGU&cad=rjt.
10. Unemployment statistics. Main statistical findings, Recent developments in unemployment at a European and Member State level, Eurostat. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Unemployment_statistics
11. ЄВРОПА 2020. Стратегія для розумного, сталого та всеохоплюючого зростання. ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ Брюссель, 03.03.2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=3&ved=0CCoQFjACahUKEwiq0YO_xYfHAhUBBiwKHem9Bvs&url=http%3A%2F%2Fminjust.gov.ua%2Ffile%2F31493&ei=nY28VeqOIIGMsAHp-5rYDw&usg=AFQjCNFuJCMYlpwXpDFkglJhd-yjM5VYrw&bvm=bv.99261572,d.ZGU&cad=rjt
12. Саміт Євросоюзу: лідери ЄС погодили заходи із боротьби проти молодіжного безробіття [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_news/news/2013/2013_07_01_1_uk.htm.
13. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Towards a job-rich recovery, Strasbourg, 18.4.2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/health/workforce/docs/communication_towards_job_rich_recovery_en.pdf.
14. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. An EU Strategy for Youth – Investing and Empowering. A renewed open method of coordination to address youth challenges and opportunities, COM (2009) 200 final, Brussels, 27.4.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2009:0200:FIN:EN:PDF.
