Вировий Сергій Іванович, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри
політичної аналітики і прогнозування НАДУ при Президентові України
Дяченко Наталія Павлівна, аспірант кафедри політичної аналітики і прогнозування
НАДУ при Президентові України
Однією з особливостей динаміки
сучасного українського суспільства є громадянська
ініціатива, як усвідомлена та активна діяльність на
благо суспільства. У поєднанні з
такими моральними категоріями, як громадянський обов'язок та громадянська совість, вона служить надійним чинником становлення громадянського
суспільства в Україні.
Громадянське
суспільство, як інтегроване означення всієї сукупності існуючих у суспільстві
відносин, що не є державно-політичними,
являючись механiзмом соціальної взаємодiї, що складається з системи місцевого самоврядування, рiзноманiтних об’єднань, суспiльних рухiв та їх публiчної комунiкацiї, однією з основних ознак якого є наявність демократичних інститутів і
механізмів, що забезпечують кожній людині можливість впливати на формування й
реалізацію державної політики, як зазначає
професор М.М.Стадник, виконує ряд
важливих соціальних функцій:
Ø забезпечує захист приватних сфер
життя людини і громадянина від необґрунтованої регламентації
держави та інших, в тому числі і
політичних структур;
Ø створює та розвиває на
базі громадянського суспільства механізми громадського самоврядування;
Ø захищає об'єднання громадян від незаконного втручання в їх діяльність державної влади (шляхом активної участі у
виборчих кампаніях і референдумах,
в соціально - політичних акціях і
т.д.) і тим самим сприяє формуванню
та зміцненню демократичних органів
держави;
Ø через свої інститути та
організації домагається забезпечення
реальних прав людини, рівного доступу до участі в державних і суспільних справах;
Ø виконує функцію соціального контролю: стимулює індивідів дотримуватися
суспільних норм;
Ø здійснює комунікаційну функцію:
через свої інститути та організації інформує державу про конкретні інтереси
громадян, задоволення яких можливе
лише силами держави;
Ø виконує стабілізуючу функцію:
створює структури, на яких тримається все
суспільне життя.
Утвердження засад громадянського суспільства,
як гарантії демократичного розвитку, відповідно до Закону України “Про засади
внутрішньої і зовнішньої політики” № 2411-VI від 01.07.2010 р. визначено одним з напрямів внутрішньої
політики України. Стратегією державної політики сприяння розвитку
громадянського суспільства, затвердженою Указом Президента України № 212/2012 від 24 березня 2012р., сформульовані
основні завдання, серед яких варто виділити:
· подальше становлення громадянського суспільства на
засадах:
Ø безпосередньої, представницької демократії;
Ø широкого впровадження форм демократії участі;
Ø самореалізації та
самоорганізації громадян;
· створення більш сприятливих умов, спрямованих на
задоволення інтересів, захист прав та свобод людини і громадянина.
В Стратегії сталого розвитку ‘’Україна -2020”,
затвердженій Указом Президента України 12 січня 2015 року, зазначено, що
головною передумовою її реалізації є суспільний договір між владою, бізнесом та
громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності. Відповідальність громадянського
суспільства- контролювати владу, жити відповідно до принципів гідності та
неухильно додержуватися Конституції
України та законів України.
Серед основних ознак сформованості громадянського суспільства варто
виокремити:
Ø правову захищеність громадян;
Ø сформованість соціальної політики держави;
Ø максимально повне забезпечення
прав і свобод людини;
Ø самоврядування;
Ø багатоукладність економіки;
Ø наявність в суспільстві вільних власників засобів
виробництва;
Ø велика питома вага в суспільстві середнього класу;
Ø конкуренція;
Ø високий освітній рівень населення;
Ø свобода слова та плюралізмом;
Ø стан розвиненості демократії;
Ø певний рівень громадянської культури.
Стан розвитку громадянського суспільства в Україні, як сфери життєдіяльності людей, що вільна від
безпосереднього впливу з боку
держави та її посадових осіб, свідчить про
наявність комплексу проблем, серед яких:
Ø зберігаються тенденції до непрозорості, закритості та
забюрократизованості в діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування;
Ø механізми
участі громадськості у формуванні та здійсненні державної політики належним
чином не реалізовуються;
Ø недосконалість
чинного законодавства створює штучні бар'єри для утворення та діяльності
інститутів громадянського суспільства та, як зазначив професор О.Г.Пухкал, громадські організації не завжди у повній мірі репрезентують інтереси громадян.
І, оскільки, особливістю сучасних політичних процесів є
значне зростання вимог, які суспільство пред’являє політичній системі, це
спонукає державу перекладати деякі функції на інших, недержавних, акторів, які все активніше включаються у
процеси вироблення політики, спрямованої на забезпечення суспільних інтересів і
задач, що й стимулює їх до опанування складних механізмів публічної діяльності.
Аналізуючи феномен сучасної публічної
політичної діяльності, можемо зазначити, що одним із механізмів підвищення
рівня підготовки державних
службовців до роботи в умовах публічної діяльності влади є формування в них
демократичних компетентностей, тобто здатності
виокремити демократичні засади, освоїти їх та, базуючись на них, стати
повноцінним та кваліфікованим учасником демократичної взаємодії.
Науковці виділяють ряд основних демократичних
компетентностей:
Ø Відчуття власної гідності
Ø Громадське самоуправління
Ø Громадянська
відповідальність
Ø Громадянська
правосвідомість
Ø Емпатія
Ø Командність
Ø Комунікативність
Ø Інноваційність
Ø Лідерство (демократичне)
Ø Мотивованість
Ø Публічність
Демократичні компетентності, як динамічна система знань,
розуміння, суджень, умінь, навичок, здатностей та особистісних якостей, що в
своїй сукупності надають людині можливість ефективно діяти в умовах
громадянського суспільства, реалізувати демократичні права і свободи та сприяти
вільному й гармонійному розвитку особистості, водночас,
сприяють формуванню засад громадянського суспільства. Адже, в умовах становлення громадянського суспільства та
утвердження засад публічного урядування в Україні від сформованості
демократичних компетентностей державних службовців безпосередньо залежить
ефективність демократичного розвитку нашої держави: державний
службовець, в силу функціональних обов’язків, формує імідж та сприяє (або
гальмує) становленню громадянського суспільства в Україні.
Саме тому, з метою становлення засад загальної громадянської культури, підвищення рівня підготовки працівників органів державної влади та
місцевого самоврядування України до роботи в умовах публічної діяльності влади, необхідно сприяти формуванню
демократичних компетентностей в державних службовців у тому числі. З цією метою
необхідно:
§ розширити коло наукових інтересів у сфері формування
демократичних компетентностей;
§ розробити теоретико-методологічні основи формування
демократичних компетентностей шляхом проведення семінарів, круглих столів,
конференцій, тренінгів з обміну досвідом, в тому числі і з колегами з країн ЄС,
що мають досвід утвердження демократичних компетентностей;
§ центрам перепідготовки та підвищення кваліфікації
працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
державних підприємств, установ і організацій впровадити в практику проведення
лекцій, семінарів та тренінгів з формування демократичних компетентностей.
