.jpg)
Саух Ю.П., кандидат філософських наук,
доцент кафедри політичної аналітики і прогнозування
Кафедра політичної аналітики і прогнозування
НАДУ при Президентові України
Події
в Україні займають топові позиції у переважній більшості закордонних ЗМІ та
інформаційно-аналітичних агентств, а також у виступах світових лідерів.
Українська тема є найбільш обговорюваною та актуальної у глобальному
інформаційному просторі. А частотність згадок про українські події затьмарили
кількість тем, пов’язаних із суспільно-політичними заворушеннями у Таїланді,
Південній Америці та військовим протистоянням у Сирії. Усе це може лише
підтверджувати тезу про те, що місце України у світі є одним з ключових на цей
час, особливо зважаючи на процеси реалізації нової моделі управління
глобальними процесами та нових принципів співжиття людства.
При
цьому, такі авторитетні видання, інформаційні агентства та аналітичні структури
як, BBC, CNN, Washington Post, The New York Times, The
Telegraph, The Guardian, Le Monde, Le Figaro, Bild, Die Welt, Reuters,
Stratfor, RAND Corporation, Project
Syndicate досить обережними в оцінці подій та
ймовірних наслідків для України у результаті катастрофічних потрясінь останніх
днів. Судячи з усього, світ очікує продовження складного витку подій або ж
певного, хоч би відносно логічного, завершення складного українського гамбіту. Не дивлячись на переломний
етап протистояння, в країні відсутня будь-яка конкретика та впевненість у хоча
б короткостроковому прогнозі з приводу перебігу подій та подальшого майбутнього України. На думку оглядачів, США та Європейський
Союз будуть обережно підтримувати новостворену коаліцію демократичних сил
особливо акцентуючи увагу на фінансовій допомозі в обмін на гарантії системних
реформ в країні. Більшість
експертів схиляються до думки, що роль зовнішніх сил на процеси в Україні була
все ж таки перебільшена, зважаючи на відхилення прогнозованого сценарію
демонтажу існуючого політичного режиму та наслідків для політичних акторів в
українському політикуму і переформатуванню влади, зокрема створення уряду
народної довіри.
Узагальнюючи
смислові та змістові тенденції в інформаційному просторі світових засобів
інформації, ми пропонуємо виділити основні лейтмотивні та тематичні лінії. Інформаційний
бум в першу чергу можна пов’язувати із тими гіпердинамічними подіями останнього
тижня в Україні, що стали кульмінацією жорстокого протистояння влади та
громадянського суспільства, а також фінансово-промисловими групами всередині
країни за перерозподіл сфер впливу. По-друге,
світове співтовариство занепокоєне остаточним переформатуванням “оновленої”
України, з її новими обрисами за участі нових політичних акторів, які були
винесині у публічний простір хвилею протестного вибуху українського
суспільства. По-третє, події в Україні можуть мати далекосяжні наслідки не
тільки для самої країни, а і для загальної геополітичної розстановки сил у
світі, де зіткнулись національні інтереси кількох глобальних гравців у питанні
перегляду їх геостратегічних позицій. По-четверте, політична, електорально-ідеологічна
та бізнес спадщина попереднього політичного режиму стане перехрестям зіткнення
інтересів груп впливу ще вчора провладних політичних еліт між собою, а також
представниками опозиційного спектру політичних сил за її перерозподіл.
По-п'яте, особливе хвилювання викликають ідеї зміни державного устрою та
сепаратистські заклики в ряді регіонів України, що так чи інакше, незважаючи на
їх виключно емоційний характер, сколихують громадську думку жителів
південно-східних регіонів. Ідея федералізації, на даний час, майже повністю
відкидається більшістю політиків та експертів України і відходить у группу
табуйованих тем, але при цьому експерти досить обережно обговорюють ідею
регіоналізації та децентралізації України, особливо в контексті повернення
країни до Конститутції зразка 2004 року. Загрози національної безпеки, втрати
суверинітету та цілісності країни все ж таки залишаються на порядку денному.
По-шосте, проблема радикалізації значної частини населення, яка втратила довіру
до будь-яких наявних в українському публічному просторі політичних сил та
громадських лідерів. Це може спровокувати нову хвилю соціальних протестів,
спрямованих проти політичного класу в Україні загалом. Екстримістські настрої в
Україні можуть призвести до неконтрольваних та некерованих дій радикально
налаштованих групп населення. По-сьоме, реалізаця ймовірних сценаріїв громадянського
протистояння між регіонами країни, які можуть призвести до подальшої ескалації
конфлікту ще з більш масштабними та глибинними наслідками для українського
суспільства та держави. По-восьме, складна економічна ситуація, яка підводить
Україну до стану дефолту, як результат загострення соціально-економічної
напруги і подальшого зубожіння населення, що викличе нові хвилі протестів.
По-десяте, існують сумніви з приводу вдалого реформування системи влади, гілок
влади, усіх її вертикалей та горизонталей, навіть за умов приходу представників
опозиційних сил на керівні урядові посади. Це спричинено відсутністю
чітко артикульованої стратегії подальшого розвитку України та нездатністю
політичних акторів домовлятись по ключовим соціально значущим питанням. І
останнє, що хотілося б виділити серед основних меседжів західних ЗМІ, це -
прецедентний характер прийняття, по суті політичних рішень, а не легітимних і
правових новою, переформатованою Верховною Радою України. Повернення до
правового поля усіх державницьких процесів і відновлення легітимності
інститутів держави є запорукою стабільності та порядку в країні.
Підсумовуючи
результати виявлених інформаційних трендів у світових ЗМІ, можемо констатувати
наступне: глобальні мас-медіа та лідери провідних країн не плекають занадто
райдужних надій з приводу швидкої стабілізації ситуації в Україні. Закордонні
експерти та журналісти відчувають серйозне занепокоєння з приводу не
прогнозованості та відносної контрольованості процесів в країні. Вони чітко
розуміють, що той складний шлях, який країна пройшла за останні три місяці,
буде мати серйозні наслідки.
“Перезавантаження”
політичної системи і самої держави можливе лише за умов досягнення загального суспільно-політичного
консенсусу та діалогу між політичними елітами країни за участі міжнародних
арбітрів. А вирішення того неосяжного переліку проблемних зон в економічній,
суспільно-політичній та гуманітарній сферах, накопичених за роки незалежності, потребують
безпосереднього втручання міжнародних організацій. Сталий розвиток держави
можливий лише за умов збалансованої взаємодії геополітичних полюсів світу –
США, ЄС та Російська Федерація, що убезпечить в першу чергу досить хиткий
регіональний і глобальний розклад сил у світі від можливих неочікуваних
викликів.