Україна на межі суспільно-політичного і державного колапсу: виклики 2014 року

6 лютого 2014 року в інформаційному агентстві УНІАН під егідою всеукраїнської організації "Політична лабораторія" відбулася прес-конференція на тему: "Україна на межі суспільно-політичного і державного колапсу: виклики 2014 року". У заході взяли участь доктор політичних наук, професор, директор Інституту державної служби та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України Телешун С.О., доктор наук з державного управління, професор, завідувач кафедри державної служби та кадрової політики Національної академії Войтович Р.В., кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри політичної аналітики та прогнозування Національної академії Рейтерович І.В., аспірант кафедри політичної аналітики та прогнозування Плужніков М.Б., представники вітчизняних та зарубіжних засобів масової інформації, громадські діячі, аспіранти, слухачі та викладачі Національної академії.  

Метою заходу було обговорення актуальних соціально-економічних і політичних тенденцій розвитку України. Зокрема, було розглянуто особливості позиціонування основних глобальних гравців по відношенню до України, визначено місце та роль великого бізнесу в сучасних політико-економічних процесах, проаналізовано основні шляхи виходу з кризової ситуації, у якій опинилася Україна, у тому числі – шляхом проведення політичної реформи та реформи місцевого самоврядування, з'ясовано специфіку розвитку громадянського суспільства на сучасному етапі тощо.

Співробітники Національної академії зазначили, що головними завданнями для дійових осіб вітчизняного політичного та громадського секторів мають стати підтримка ефективного політичного контролю над економікою; стимулювання конкуренції на усіх рівнях публічної влади; задоволення зростаючих потреб громадян відносно виплати та фінансування програм соціального характеру, які реалізуються публічними адміністраціями; управління конфліктами з приводу перерозподілу усіх видів ресурсів шляхом виключення певних соціальних та корпоративних груп впливу; підвищення професійного рівня фахівців у сфері управління публічними ресурсами, які з різних причин постійно зменшуються; застосування демократичного імперативу відносно необхідності системної оцінки та прогнозування наслідків прийнятих владою законів та регламентуючих актів; створення сучасного (що відповідає реаліям та викликам) соціального ліфта, здатного акумулювати усі види ресурсів, реформувати систему управління та втримувати її від політичної деградації; політична інтеграція політичної меншості в процес прийняття політико-адміністративних рішень та пов’язане з цим консенсусне управління конфліктами, що виникають внаслідок протистояння більшості.