Інформаційний моніторинг суспільно-політичних прогнозів на 2014 рік. Аналітичний дайджест (окремі аспекти).

Сама природа політичного життя провокує політиків на підлаштування суспільної правди під власні і корпоративні уподобання. Особливо це відчутно в період суспільних змін, які формують нові громадські проекти і суспільні очікування. За цих умов неможна допустити щоби нові ідеї, проекти були інфіковані брехнею та політичним цинізмом перехідного стану. Критичний погляд, здоровий глузд і неспокійне серце дозволяє бути українцями не тільки «АКТИВНИМИ», а й «СВІДОМИМИ» в повному розумінні цього слова тобто мислячими і критичними до всього що називається політикою бо це наше вчорашнє і майбутнє життя.

Правда лікує і рятує людей від стану покірних фанатиків незалежно від того, під якими прапорами вони зібралися і чи згодні вони бути масою на закланні у політичної доцільності.

Будь самим собою! Будь людиною! Чуй себе та інших!

Захищай своє я та поважай Я інших!

Із святами!

професор С.О. Телешун

Складено на основі аналітичних матеріалів зарубіжних та вітчизняних ЗМІ, аналітичних центрів, медіа каналів, інформаційних агенцій, Інтернет порталів та експертних оцінок (The Economist, Washington Post, New York Times, BBC, CNN, The Guardian, Strategic Forecasting , Heritage Foundation, Transparency International, RAND Corporation, Syndicate Project , Council on Foreign Relations, The Times, , Le Figaro, Le Monde, Die Welt, Die Zeit, Bild, інформаційна агенція Сіньхуа, Известия, Независимая газета, Комерсантъ, ИТАР ТАСС, Интерфакс, Уніан, Укрінформ, Українська правда, День, Дзеркало Тижня, газета 2000, Кореспондент, Фокус, Тиждень, Радіо Свобода, Голос Америки, медіа проект-канал 112).

 

Минулий 2013 рік був надзвичайно насичений подіями суспільно-політичного та економічного характеру. Більшість авторитетних аналітичних, експертних та інформаційних установ та структур світу завчасно передбачили не простий хід розвитку подій у глобальному світовому просторі.

Цей рік можна знаменувати консервацію значного масиву проблемних зон геополітичного і геоекономічного порядку та підкреслити їх стагнаційний стан із розгортанням в перспективі наступного 2014 року.

Значна кількість фахівців у сфері політичної аналітики та прогнозування внутрішньополітичних та зовнішньополітичних ситуацій переконані в органічному перетіканні кризових явищ минулого року у рік 2014. Більше того соціальна та економічна напруга може охопити ще більші географічні горизонти у порівнянні із 2013 роком.

Зокрема, впливове британське видання The Economist та його аналітичний підрозділ Economist Intelligence Unit (EIU) визанчили рівень ризику соціальних заврошунь у 150 країнах світу. Основним критерієм заміру стала інстутиційна та політична слабкість режимів. Останні події у світі підтвердили глибоке народне невдоволення політичними елітами та державними інститутами у багатьох країнах світу, особливо в країнах, що розвиваються.

Протести у в Туреччині, наприклад, були зумовлені невдоволенням різкими рішеннями та корупційними скандалами в уряді Реджепа Ердогана.

У Болгарії усе розпочалось із протестів проти підвищення цін на оплату за електроенергію і переросло у масові антиурядові демонстрації з критикою високого рівня корупції.

Фахівці The Economist констатують, що на даний момент можна спостерігати закінчення рецесії або ж її послаблення у більшості країн світу. Тим не менш, політичні реакції у зв’язці з економічними негараздами дадуть новий виток соціальних хвилювань у 2014 році. Суспільно-політичні проблеми, у будь-якому разі залишаються на порядку денному у 2014 році. Як результат, можна очікувати нову хвилю соціальних протестів у ряді країн світу.

У відповідності до рейтингів The Economist Intelligence Unit (EIU), у 65 країнах світу (43% від 150 країн) процеси нестабільності будуть відбуватись з високим, або ж дуже високим рівнем ризику виникненням соціальних заворушень у 2014 році. Для 54 країн ризик нестабільності залишиться на середньому рівні, а у інших (31 країна) з низьким або ж дуже низьким рівнем ймовірності. При цьому, у порівнянні з даними п’ятирічної давнини, ще 19 країн перейшли у категорію країн з високим рівнем ризику соціальних протестів.

В переліку країн з високим рівнем соціальної нестабільності представлені країни Близького Сходу та північної Африки (MENA - Middle East & North Africa), південної Європи, балканські країни та колишні республіки СРСР (СНД): 12 з 18 країн MENA, шість з семи балканських країн, вісім країн СНД і п’ять з шести південно-європейських країн. Більше 40% країн Східної Європи знаходяться у категорії країн з високим рівнем. Ці регіони достатньо сильно постраждали від витка фінансових потрясінь, що у сою чергу є передумовою соціальних протестів. Не дивно, що більшість країн південніше Сахари опинились у групі країн з високим рівнем ризиків соціальної нестабільності. Поряд з цим, ряд країн Латинської Америки та Азії, у тому числі країни з високими показниками економічного зростання. Наприклад Китай, де влада серйозно переймається ймовірністю ризиків масових протестів.

 

Дуже низький рівень ймовірності соціальних протестів	Низький рівень ймовірності соціальних протестів	Середній рівень ймовірності соціальних протестів	Високий рівень ймовірності соціальних протестів	Дуже високий рівень ймовірності соціальних протестів
Австрія Данія Люксембург Норвегія Швейцарія Японія	Австралія Ботсвана Гамбія Гонконг Ісландія Канада Коста Ріка Лесото Малазія Маврикій Намібія Німеччина Нова Зеландія Об'єднані Арабські Емірати Польща Сінегал Сінгапур Словакія США Чехія Чілі Тайвань Уругвай Фінляндія Швеція	Ангола Азербайджан Бельгія Беліз Бенін Британія Вірменія Вьетнам Габон Гана Грузія Домініканська Республіка Еквадор Екваторіальна Гвінея Ерітрея Естонія Замбія Індія Індонезія Ірландія Ізраїль Італія Капо-Верде Катар Кенія Конго Колумбія Кот-д'Івуар Куба Кувейт Франція Латвія Литва Малаві Мальта Мозамбік Нідерланди Оман Парагвай Південна Корея Росія Руанда Сан-Томе і Принсипи Сальвадор Саудівська Аравія Сербія Сейшели Словенія Танзанія Таїланд Трінідад і Тобаго Уганда Угорщина Ямайка	Албанія Алжир Білорусія Бразилія Болгарія Буркіна Фасо Бурунді Гайана Гаїті Гватемала Гвінея Гондурас Ефіопія Іорданія Іран Іспанія Казахстан Камбоджа Камерун Китай Кіпр Киргизстан Лаос Мадагаскар Македонія Марокко Мексика Молдова Мьянма Нікарагуа Пакистан Панама Папуа Нова Гвінея Перу Південна Африка Португалія Румунія Таджикистан Того Туніс Туркменістан Турція Україна Філіпіни Чад Чехія Шрі Ланка	Аргентина Бахрейн Бангладеш Болівія Боснія Венесуела Гвінея Греція Єгипет Ємен Зімбабве Ірак Ліван Лівія Нігерія Свазіленд Сирія Судан Узбекистан

 

За результатами проведенного дослідження стає зрозумілим, що соціальна та політична напруга у більшості країн світу буде нарощувати оберти у 2014 році. А загальна палітра суспільно-політичного та економічного балансу в значній мірі може змінити розклад сил серед геополітичних еліт світу. Як результат, нова рекомбінація глобального протистояння між основними світовими центрами впливу (США-Китай-Росія-ЄС та інші).

Поряд з цим, один з найвпливовіших світових аналітичних центрів Stratfor (Strategic Forecasting, США), а також інші авторитетні “tank centres” вимальовують наступну конфігурацію світового майбутнього у 2014 році.

США Будуть продовжувати відстоювати свої геополітичні інтереси у точках напруження своїх глобальних зацікавленостей на Близькому Сході (Сирія і особливо Іран, де посилиться переговорний процес між обома країнами у питаннях використання атомної енергетики), ЄС та ЄвроПРО, країни колишнього Радянського Союзу (Україна, Азербайджан, Грузія, Молдова тощо). США зроблять нову спробу відвоювати втрачені позиції на міжнародній арені та продовжать розкладати геополітичний пасьянс у дипломатичній грі з Росією. Ймовірне подальше загострення діалогу між політикою (особливо бюджетне протистояння, соціальний блок питань) президента Барака Обами та представниками республіканської партії в Конгресі США. В такому разі можна очікувати деяку економічну та соціальну напругу в країні. АНБ (Агенство національно безпеки) судячи з усього не припинять свою активну розвідувальну діяльність, що призведе до нових міжнародних дискусій з приводу несанкціоноване втручання спецслужб США у справи інших країн (особливо на фоні колишніх скандалів навколо Джуліана Ассанжа та Едварда Сноудена).

ЕС У значній мірі буде відчуватись тенденція економічного дисбалансу попередніх років та спроба виваженої політики економічного і політичного співробітництва зі стратегічними партнерами (США, Китай, Росія). Незважаючи на зони напруження у питаннях країн СНД (Україна, країни Балтії, Білорусія, Молдова, Вірменія тощо) та ринків вуглеводнів країни ЄС будуть вирішуватись обережно і з пересторогою дискусійні питання з Російською Федерацією. Проблема відцентрових тенденцій та зміна формату функціонування Європейського Союзу, які відчувались у 2013 році (Великобританія, Німеччина) відійдуть на другий та третій плани у зв'зку із більш нагальними питаннями на міжнародній арені. В певному сенсі це може призвести до тимчасової консолідації різнополярних поглядів в ЄС з приводу майбутнього об'єднання.

Китай Очевидно буде продовжувати нарощувати експансивні тенденції в освоєнні нових економічних та цивілізаційних секторів глобального впливу (Середня Азія, Тихоокенський регіон, Азія, Африка, Східна Європа). Особливо можна очікувати активізації КНР у зв'язку з міжнародним протистоянням РФ та США, що може бути використано для посилення своїх позицій у різних регіонах світу. Активність КНР буде зростати в економічній, науково місткій, космічній та військовій сферах. Китай безперечно використає відносне затишшя з приводу уваги до “власної персони” з метою закріплення та збільшення власних успіхім в глобальному просторі.

Росія Буде намагатись утримати позиції одного з глобальних світових гравців. Особливо це стосується простору Близького Сходу (Сирія, Палестина), Іран, країни колишнього Радянського Союзу (Україна, Білорусія, Молдова, Азербайджан, Вірменія, країни Середньої Азії). Можна очікувати ефективного втримування РФ впливу у вищезазначених країнах, хоча при цьому буде відчуватись паритетне протистояння між США та ЄС з одного боку та Росією з іншого. Президент Путін буде продовжувати утримувати захоплені геополітичні позиції 2013 року і скоріше за все ці спроби будуть вдалими. Найбільш ймовірно, що очікуваний соціальний вибух в Російській Федерації буде знівільовано відволікаючими спортивними, соціальними та міжнародними проектами направленими на підтримку штучного образу країни з демократичним режимом та специфічним автократичним суверенітетом. Вертикаль влади буде продовжувати посилюватись при цьому використовуючи новітні технології соціального управління та інжинірингу.

Близький схід та арабо-ісламський світ Більшість аналітиків стверджують, що головною загрозою у світі буде залишатись ісламський фундаменталізм. Епіцентр терористичних активності може переміститись в Афганістан. Очікується, що після виводу міжнародного військового контингенту країну заполонять різнорідні екстремістські організації. Такий хід подій може становити серйозну небезпеку в усіх регіонах світу. Особливо, можна очікувати терористичні загрози в регіонах суміжних із Афганістаном (Кавказ, Російська Федерація, Середня Азія, Китай). Сирія У цьому році відбудуться президентські вибори в країні. Башар Асад виявив бажання прийняти участь у кампанії, що малоймовірне призведе до ще більшого загострення ситуації. Вочевидь, спроби міжнародної спільноти в межах нового раунду “женевських зустрічей” не призведуть до врегулювання конфлікту. Але можна очікувати, що сутички між конкуруючими группами впливу опозиційних сил посиляться, зросте ймовірність включення у конфлікт Лівану та проведення локальних військових операцій зі сторонни Ізраїля. Туреччина Уряд прем'єр-міністра Реджепа Ердогана зазнав серйозних ударів по своєму авторитету у 2013 році (масові заворушення влітку та корупційні скандали на прикинці 2013 року). Варто сказати, що не дивлячись на це його позиції залишаються досить сильними. Це дасть можливість продовжувати нарощувати Туреччині економічний та геополітичний авторитет в регіоні та світі. Туреччина продовжить свій “дрейф” з Заходу на Схід. Ізраїль буде намагатись шукати нових-старих (Росія) партнерів у світлі похолодання взаємовідносин із Вашингтоном. Палестино-ізраїльське питання розтягнувшись у просторі і часі плавно перетече без особливих змін у новий 2014 рік.

Україна Суспільно-політична напруга в країні буде залишатись на досить високому рівні. Особливо зважаючи на її важливе геострагічне значення в межах євразійського континенту (США-ЄС-РФ(+КНР)). Вочевидь, поряд із внутрішньополітичними протистояннями між групами впливу у середині самої країни, важливим фактором загострення суспільно-політичного протистояння буде боротьба між глобальними світовими акторами. Очікування з приводу стабілізації ситуації в Україні є досить примарними, зважаючи на високий рівень конфліктогенності як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях. У новому 2014 році можна очікувати продовження посилення позицій проросійського ґатунку на території країни.

Більшість експертів схильні до думки про невідворотність затягування та стагнації конфліктної ситуації в Україні. Окрім того, ймовірність ризиків підвищення градусу соціальної напруги та нових міжелітарних протиборств в країні досить висока.

Як результат, ми можемо припустити, що соціальні, політичні, та економічні негаразди в Україні будуть продовжуватись протягом 2014 року. Це посилить глибинну соціокультурну та гуманітарну кризу в країні і призведе до подальшої інстутиційної та управлінської деградації держави. Україна залишиться в ситуації внутрішньополітичної та зовнішньополітичної невизначеності в угоду геополітичним “ігрищам” блюстителів демократичного вектору руху України з одного боку, а з другого всепоглинаючій настирності та амбійіності “відновленої імперії”.

2014 рік може принести нам важко прогнозовані, ситуативні комбінації майбутнього. Однозначним є те, що основні перехресття економічних, політичних та цивілізаційних протиборств залишаться полями напруги з високим відсотком ймовірності появи неочікуваних альянсів та геополітичних конфігурацій.

Телешун С.О., доктор політичних наук, професор,

заслужений дія науки та техніки України, 

Саух Ю.П., кандидат філософських наук,

доцент кафедри політичної аналітики і прогнозування 

Кафедра політичної аналітики і прогнозування

НАДУ при Президентові України