Міжнародний день прав людини, який знаменує річницю ухвалення Генеральною
асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини 1948 року, відзначають 10
грудня. Декларація прав людини проголошує права особистості, цивільні та
політичні права і свободи (рівність усіх перед законом, право кожного на
свободу і особисту недоторканність, свободу совісті тощо). Багато країн,
зокрема й Україна, включили основні положення декларації в своє базове
законодавство і конституції.
Проте на сьогодні в Україні будь-яка людина, яка потрапила до
правоохоронних органів, знаходиться у ситуації виняткової беззахисності,
оскільки її можуть позбавити правового захисту, побачень із рідними, права
задовольнити основні життєві потреби, піддають фізичним, моральним знущанням
або навіть тортурам, що є порушенням базових норм Декларація прав людини. Фактично мова йде про
те, що людина позбавлена фундаментальної прерогативи – презумпції безвинності.
Відповідно представники силових структур часто користуються цим, переважно для
підвищення рейтингу розкриття злочинів, або з метою власного збагачення. В
цілому складається парадоксальна ситуація, коли правоохоронці фактично не
зацікавлені у об'єктивності та покаранні правопорушників.
За дуже приблизними підрахунками, кожного року нелюдському поводженню в
Україні піддаються майже 1000000 осіб. При цьому останнім часом явища
безпричинної жорстокості з боку правоохоронців набули масового характеру,
оскільки вони, по-перше, неконтрольовані, по-друге, безкарні. Поодинокі
резонансні випадки, які підпадають під контроль ЗМІ та громадськості не
спроможні радикально змінити ситуацію на краще.
Причинами та основними факторами катувань у
правоохоронних органах на сьогодні є:
– «палочна система» у міліції: штучне підвищення показників, за які дають
грошові винагороди;
– заохочення та схвалення керівництва;
– визнання «явки із повинною» як доказу вини, що заохочує слідчих до
використання катувань задля її отримання;
– низький рівень матеріальної бази та застарілі методи проведення
експертиз;
– небажання прокуратури розслідувати випадки катувань;
– низький рівень підготовки слідчих та низький рівень вимог до них перед
вступом на службу;
– правова безграмотність затриманих, підозрюваних, свідків;
– відсутність відповідних морально-етичних принципів у міліціонерів та
відчуття власної безкарності;
– громадянська байдужість до висвітлених у ЗМІ випадків катувань.
Учасники круглого столу проаналізували діяльність правозахисних організацій
в Україні на сучасному етапі, визначили позитивні та негативні особливості
нового Кримінально-процесуального кодексу, який набув чинності 20 листопада 2012 року.
Запрошені адвокати презентували низку правозахисних програм та надали
практичні рекомендації щодо дій громадян у
разі порушення їх прав під час контактів з правоохоронними органами.